"Китай може пожертвувати дрібним пішаком на кшталт Росії", – Несміян про переговори Сі та Макрона

Заради досягнення своїх економічних цілей у Європі Китай, що перебуває у кризі, може пожертвувати дрібними пішаками на кшталт Росії, пише експерт Несміян.

Візит Сі Цзіньпіна до Франції та до низки європейських країн синхронізований із візитами інших європейських очільників до Пекіну. І відразу після європейського турне Сі Цзіньпін викликає до себе на бесіду Путіна. Практично зі словами "нам потрібно серйозно поговорити", пише російський економічний аналітик і блогер Анатолій Несміян.

За його словами, Китай готовий пожертвувати Росією заради міцних економічних зв'язків з Європою. Саме на цьому наполягають головні європейські лідери, підкреслюючи роль Китаю у допомозі Росії на тлі війни з Україною.

"У Європи є певний важіль впливу на Китай. Китайська економіка слабка... Китайцям потрібен доступ до європейських інвестицій, європейських технологій, але цей важіль працює тільки у тому разі, якщо Європа єдина та посилає однакові сигнали", - заявив The Wall Street Journal старший радник китайського напряму дослідницької компанії Rhodium Ной Баркін.

Європейський ринок для Китаю неймовірно важливий, тому Сі Цзіньпін має знайти компроміс.

"Китайці можуть для вирішення цього завдання пожертвувати дрібними пішаками на кшталт Росії. І вже прозвучала заява Сі Цзіньпіна, що Китай разом із Францією шукатиме шляхи врегулювання російсько-українського конфлікту. Не разом із Росією, зауважимо (хоча б як із безпосереднім учасником і нібито союзником), а з Францією. Для китайців акценти та нюанси дуже важливі, потрібно врахувати", - пише Несміян.

Залежно від того, як перемовлятимуть Сі та Макрон, у Пекін і викликають на килим Путіна - доводити керівне рішення. Ну а там дивись сам: ми тебе попередили, зазначає експерт.

У тандемі Китай - Росія жодного вже натяку на рівне партнерство немає, воно є тільки у мріях у пропагандистів. У ньому явно видно начальника та не менш явно - підлеглого.

Макрон же намагається показати єдиний фронт, запросивши голову Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн приєднатися до нього у Парижі на початку зустрічі з Сі. Фон дер Ляєн була занозою у боці Пекіну, звинувачуючи Китай у прагненні до глобальної гегемонії та попереджаючи, що відносини Європи з Пекіном залежатимуть від його дій щодо України.