Вільна торгівля між Туреччиною й Україною: ратифікація угоди та її значення

Туреччина ратифікувала угоду про вільну торгівлю з Україною, підписану у 2022 році, це відкриває нові перспективи для економічного співробітництва країн.

Туреччина офіційно ратифікувала угоду про вільну торгівлю з Україною, яку було підписано на початку 2022 року. Цей крок відкриває нові перспективи для розвитку економічних зв'язків між двома державами, створюючи умови для розширення товарообігу та поглиблення співробітництва. Про це повідомляє Daily News Hurriyet

Цей важливий документ було підписано у Києві ще до початку повномасштабного вторгнення російських військ на територію України: у лютому 2022 року у присутності президентів України та Туреччини Володимира Зеленського та Реджепа Ердогана. На початку травня поточного року Кабінет міністрів України схвалив і подав законопроект про ратифікацію угоди про вільну торгівлю з Туреччиною на розгляд до Верховної Ради.

Раніше прем'єр міністр Дмитро Шмигаль заявляв, що "багато українських товарів буде звільнено від мит, зокрема 93% нашої промислової продукції". За його словами, Туреччина посідає одне з провідних місць серед торгових партнерів України, що наголошує на важливості цієї угоди. Воно відкриває нові перспективи для українського бізнесу, зміцнює економічні зв'язки між двома країнами та розширює можливості українських експортерів.

Віце-прем'єр України Юлія Свириденко зазначила, що завершення процесу ратифікації угоди про вільну торгівлю з Туреччиною призведе до створення єдиного економічного простору, що поєднує усі чорноморські країни, за винятком Росії. За її словами, ця співпраця принесе взаємну вигоду всім учасникам і відкриє нові перспективи для економічного розвитку регіону.

Ця подія загалом відкриває нові можливості для торгівлі й економічного співробітництва між Україною та Туреччиною, а також сприяє зміцненню зв'язків між країнами Чорноморського регіону.

Нагадаємо, один із найбільших банків Туреччини почав масово відмовляти російським громадянам у відкритті рахунків.

Раніше стало відомо, що з початку березня китайські та турецькі банки стали уважніше аналізувати транзакції з Росією або взагалі блокувати їх.