"Актори, мільйонери, астматики..." – афроукраїнець-патріот з Нацгвардії розповів, хто воює з ним пліч-о-пліч
Афроукраїнець із Севастополя з позивним "Мавр" розповів про неймовірних людей, що воюють разом із ним, а також поділився найзворушливішим спогадом за чотири місяці війни.
31-річний піхотинець "Легіону Свобода", боєць Нацгвардії України Віктор Стороженко дав інтерв'ю українському журналісту Юрію Бутусову на передовій у районі Сєвєродонецька і поміркував про нацизм і націоналізм, свою мотивацію, злиденну свідомість російських солдатів й інші важливі речі.
На початку бесіди боєць сказав, що він наполовину африканець, а його мама на ім'я Тетяна виховала його справжнім патріотом України. Після того як Віктор почув перші вибухи 24 лютого, він вивіз за кордон свою вагітну дружину та сина і повернувся, щоб воювати. "Я вирішив, що вступлю до першого легіону, який мене візьме. Це виявилася "Свобода"", – зазначив він.
Своєю головною мотивацією український боєць назвав бажання бути вільним. "В Україні ми можемо все. Коли мені не подобалася влада, я говорив про це. Це не те, що у Росії, де тебе садять за репости. Я не хочу їхньої диктатури, всієї цієї х*ні. Ще в мене дуже загострене почуття справедливості. Я хочу, щоб мій син жив так, як жив я. На Майдані я теж за це стояв, тоді ще студентом", – зізнався нацгвардієць.
За його словами, в Україні він ніколи не стикався з нацизмом і вважає, що це російська пропаганда зробила націоналізм і нацизм одним і тим самим, але насправді це зовсім різні речі.
"В Україні я жив чудово. Я ненавиджу їх (росіян – ред.) за те, що вони прийшли сюди "звільняти мене" від "нацизму"", - висловився Віктор. Також він додав, що сусідній народ зазнає до нас класової ненависті. Російських солдатів пригнали із депресивних регіонів РФ, де вони ходили до туалету на вулиці, а тут побачили, як добре живуть люди. І вже лише за це вони ненавидять українців, упевнений боєць.
"Яке твоє найбільше враження за час війни? Які найбільші емоції ти відчув?" - запитав у співрозмовника Бутусов.
"Це було, коли росіяни почали відступати з Чернігівської та Сумської областей, - згадав 31-річний солдат. - Ми проїжджали Лукаші, Стару Бассань, Нову Бассань, і люди виходили, піднімали немовлят, хрестили нас і кричали: "Дякую вам, хлопці!" - Був випадок, коли ми зупинилися на машині, підбігла жінка, схопила за руку мого побратима, цілувала йому руку та говорила: "Дякую, дякую, нам було тут так погано". - Вони ж місяць були в окупації. У нас текли сльози. І ось так мінялося: сльози – мурашки, мурашки – сльози".
Потім журналіст попросив бійця розповісти про людей, які воюють з ним пліч-о-пліч, отримавши вражаючу відповідь:
"Адвокат року, актори, мільйонери, також є два астматики у батальйоні. Коли дізнаєшся про долі, то думаєш: "Ми неймовірна нація". Ті, хто зараз захищають країну – це еліта нації".
Після цього Віктор Стороженко розповів, що має три освіти. Він актор, автомеханік і дизайнер меблів. Крім того, самостійно навчився програмуванню і якраз 24 лютого мав змінити професію актора на програміста – відвезти документи до IT-компанії, але почалася війна.
У ході бесіди боєць згадав також про неймовірний тактичний успіх на полі бою, коли йому та його трьом побратимам вдалося зупинити три хвилі наступу росіян.
"Ми їх так клали. Вони таке м'ясо. Ми були приємно вражені. Це просто треш", – згадав із усмішкою Віктор.
Крім того, він розповів про дивовижні ситуації, які свідчать про те, що російські солдати, швидше за все, вживають наркотичні речовини. За словами нацгвардійця, у них немає мотивації, тому їх накачують чимось, щоб вони не відчували страху.
Раніше Юрій Бутусов поговорив із 24-річним бійцем, який зізнався, що допомогло йому перебороти страх на фронті.
Також Юрій Бутусов зазначив, що всі захисники Сєвєродонецька – справжні герої, які вичавили із ситуації максимум.
Ще трохи раніше Юрій Бутусов розкрив історію 20-річного воїна, якого кардинально змінила війна.