ЗСУ знищують рекордну кількість артилерії ворога завдяки новій акустичній системі – Forbes

Армія України використовує нові системи для виявлення та знищення ворожої артилерії.

28 березня у Генштабі України прозвітували про знищення 122 артилерійських систем ворога за добу. На сьогодні це рекорд за три роки війни.

Експерти кажуть, що за підсумками березня було знищено 1644 одиниці артилерії ЗС РФ, що втричі більше, ніж у 2022 році, повідомляє ресурс Forbes.

Експерти кажуть, що дані Генштабу важко підтвердити. Однак супутникові знімки говорять про те, що Кремль активно спустошує свої склади із радянською зброєю.

Більше того, у Москві звернулися за допомогою до КНДР, щоб та поставила свою артилерію калібру 170 мм.

Також варто звернути увагу і на той факт, що РФ переключилася з артилерії на планувальні авіабомби, які активно застосовує на лінії фронту.

До 2022 року артилерію виявляли на полі бою за допомогою контрбатарейних радарів. Яскравий приклад — російська система "Зоопарк", яка здатна відстежити гаубиці на відстані понад 22 км.

Однак є два мінуси: такі радари дуже дорогі та їх мало. З 2022 року головним ворогом артилерії є не снаряди, а дрони.

Обидві сторони конфлікту більше покладаються не на радари, а на дрони, які повинні виявити артилерію. Також обидві сторони звернулися до прийомів Першої світової війни – акустичної локації.

На великій відстані розміщуються мікрофони, які дозволяють відстежити розташування артилерії з точністю до 10 метрів. Це дуже дешевий метод і непомітний для очей противника.

Ще у лютому Київ презентував нову акустичну систему для розвідки Vidar, що включає п'ять мікрофонів і комп'ютер.

Принцип роботи такий: щойно ворог робить постріл з артилерії, радар її відстежує. Після цього ціль атакують як дрони, так і артилерія. Як наслідок ворожа артилерія знищується, не встигнувши залишити поле бою.

Раніше Dialog.UA повідомляв, що на озброєнні 19-ї бригади ЗСУ знову з'явилися балістичні ракети "Точка-У".

Нагадаємо, на Лиманському напрямку противник хоче захопити два населені пункти та вийти на межі Луганщини.

Автор: Дмитрий Мироненко