Візит Путіна до Китаю: як війна з Україною допомогла Сі використати російського диктатора
Теплі слова глави КНР про прагнення "розширити співпрацю" звучать не заради дружби, а з метою вигоди.
Розв'язавши неоголошену війну в Україні та посварившись із більшістю країн цивілізованого світу, Володимир Путін кинувся в обійми "великого китайського друга" Сі Цзіньпіна. Але чи дружба це насправді?
Видання Bloomberg нещодавно опублікувало статтю "Сі Цзіньпін підтримує Путіна у питаннях безпеки та хоче прогресу щодо газопроводу". Автори описують візит російського президента-узурпатора до Піднебесної, наголосивши, що поїздка на форум "Один пояс - один шлях" - це його перша вилазка за кордон, не рахуючи ексреспублік СРСР, відтоді, як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на його арешт за воєнні злочини в Україні.
Під час зустрічі китайський комуністичний лідер Сі Цзіньпін дуже багато посміхався Путіну та наголосив, що підтримує зусилля Росії щодо захисту свого "національного суверенітету", безпеки й інтересів. Ця фраза, природно, не може не дратувати Україну та ті країни, що надають їй допомогу та прихистили її численних біженців, які залишили країну після того, як Путін у вельми специфічний спосіб почав "захищати свій національний суверенітет".
"Сі підтримав Путіна економічно після вторгнення в Україну. Після того як президент Росії наказав вторгнутися в Україну у лютому 2022 року, Пекін надав Москві дипломатичну й економічну підтримку, яка допомогла пом'якшити вплив західних санкцій", - пише Bloomberg.
Також акцентується увага на тому факті, що КНР хоче якнайшвидше побудувати новий газопровід "Сила Сибіру - 2", який планується провести через Монголію.
Водночас наводяться слова старшого наукового співробітника Азіатського товариства у Нью-Йорку Філіпа Іванова, який звертає увагу, що китайські інвестиції у РФ залишаються непропорційно малими. Річ у тім, що компанії КНР "побоюються політичних ризиків, вторинних санкцій, корупції та загальної непередбачуваності російського ринку".
Також аналітик підкреслює: на реалізацію проєкту "Сила Сибіру - 2" після його схвалення та затвердження знадобляться роки, але водночас Москва покладає величезні надії на те, що її Китай замінить Європу як її основного споживача газу та допоможе збільшити загальний обсяг експорту блакитного палива.
"У Росії обмежені можливості вибору у міру поглиблення її економічної залежності від Китаю, хоча Москва розуміє її скрутне становище", - зазначає Іванов.
Безумовно, ми бачимо, що для Пекіну таке розширення співпраці з Москвою - це дуже виграшний варіант, оскільки китайські лідери, не особливо обтяжені моральними принципами, пов'язаними з війною в Україні та не тільки, отримують доступ до російських товарів і сільгосппродукції за зниженими цінами.
"Китайські бренди, такі як Huawei, розширюють присутність на великому ринку без будь-якої значної конкуренції", - пише Філіп Іванов.
Від себе додамо, що "нейтральний" Китай, який підтримав Путіна під час війни економічно, дедалі більше стискає "дружні обійми" навколо горла російського диктатора. Це, звісно ж, сповільнить фінансовий крах держави-агресора РФ, але зведе її і без того відносне лідерство у світі до рівня країни-сателіта. Не забуваємо про те, що Китай і без такої "тісної" співпраці з Росією почувався на світовій арені досить непогано. Він не дає потонути Путіну, оскільки використовує його не тільки економічно, а й політично, утримуючи РФ на плаву як противагу Заходу. Водночас не можна виключати, що ця "вигідна дружба" з Кремлем, а також арабськими країнами, які вплуталися у нову війну з Ізраїлем, може зробити Сі ведмежу послугу та зробити його таким самим токсичним та обмеженим у рукопожатті, як і російського диктатора. А спроба підживити свою економіку за рахунок РФ на противагу Заходу напевно призведе до розриву роками налагоджених зв'язків із цивілізованими країнами, що буде для КНР бомбою уповільненої дії.
Нагадаємо, в угорського прем'єра Віктора Орбана прокоментували його зустріч із Путіним у Пекіні та слова про "військову операцію" в Україні.
Як раніше повідомлялося, Путіну так і не вдалося умовити Сі Цзіньпіна про додаткові закупівлі Китаєм російського природного газу.
